ПРОЛОГ

Щоденник Касі

30 жовтня

Отруйний біль пронизав мої груди, розтікся по всьому тілу і проник в кожну клітинку. Я почала задихатися, наче мене з усієї дурі вдарили кулаком під дих. Відступила крок назад, другий, третій ... я розвернулася і прискорилася. Під ногами пролітали крихти асфальту, розпливаючись в суцільну мокру сіру пляму: «Сховатися, втекти, зникнути ... Швидше, Ася!».